За горизонталлю:
3 Книжечки маленькі, Аркуші біленькі. В них ми вчимося писати, І складати, й віднімати.
6 У ворота він летить, Як зумієш гол забить. Скаче весело по полю, Незамінний у футболі.
8 Він шепоче: «Шу-шу-шу… Листя обірвать спішу. З ним я у осіннім гаї У таночку покружляю».
9 Швидко мчить, бо поспішає, Пасажирів підбирає. І хвилинка у хвилинку Їх доставить на зупинку.
11 В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть…
12 Стоїть корито, Повне води налите.
15 Всім обід готує мама, Ось бере вона петрушку, Інші додає приправи — Будем їсти смачну ...
16 Щоб мені кудись дійти, Треба всю її пройти. Бере початок від порога Далека чи близька…
18 Навіть в спеку, відчайдуха, Не скидає він кожуха. Взимку ж холоду боїться. Лізе до барлогу грітись.
21 От так чудо із чудес: Простягнувся до небес І працює поміж хмар. Що це? Будівельний …
22 Спішить, сурмить: - Дорогу дай! Моргає синім оком. Примчиться швидко і біда Людей обійде боком. Пожежна ...
24 Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш.
25 І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна.
27 Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як …
28 Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?..
1 Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі.
2 У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється.
3 Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати.
4 Пасажирів і вантаж Відвезе він вчасно враз. Пливе, їде та летить – Всюди швидко він домчить.
5 Чистить курточку, штанці, Чобітки і сап’янці… Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це?
7 Плине він, біжить, минає, Нам його не вистачає. Щойно осінь – вже зима, Ось він був, а вже – нема.
10 На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту.
13 По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить.
14 Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає Хоч мороз усе побив – Його не займає.
17 Що за хатка – дивина? З скла прозорого вона. Табунцями, як у річці, Рибки плещуться в водичці.
19 Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзвін…
20 На одній нозі танцюю, Зовсім я не байдикую. Ти мене лиш накрути – Та в таночок знов пусти.
23 Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися.
24 Без насіння виростає І міцне коріння має. Ним їмо і хліб, і суп. Що це буде, дітки?
26 Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає, На морозі замерзає, Бо одежини не має.
9 Швидко мчить, бо поспішає, Пасажирів підбирає. І хвилинка у хвилинку Їх доставить на зупинку.
11 В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть…
12 Стоїть корито, Повне води налите.
15 Всім обід готує мама, Ось бере вона петрушку, Інші додає приправи — Будем їсти смачну ...
16 Щоб мені кудись дійти, Треба всю її пройти. Бере початок від порога Далека чи близька…
18 Навіть в спеку, відчайдуха, Не скидає він кожуха. Взимку ж холоду боїться. Лізе до барлогу грітись.
21 От так чудо із чудес: Простягнувся до небес І працює поміж хмар. Що це? Будівельний …
22 Спішить, сурмить: - Дорогу дай! Моргає синім оком. Примчиться швидко і біда Людей обійде боком. Пожежна ...
24 Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш.
25 І червона, й соковита, Та гірка вона все літо. Припече мороз – вона Стала добра й смачна.
27 Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як …
28 Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?..
За вертикаллю:
1 Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі.
2 У нашої бабусі Сидить дід в кожусі, Проти печі гріється, Без води умиється.
3 Торох, торох, Розсипався горох. Почало світати – Нема що збирати.
4 Пасажирів і вантаж Відвезе він вчасно враз. Пливе, їде та летить – Всюди швидко він домчить.
5 Чистить курточку, штанці, Чобітки і сап’янці… Дуже працьовита тітка. Здогадались, хто це?
7 Плине він, біжить, минає, Нам його не вистачає. Щойно осінь – вже зима, Ось він був, а вже – нема.
10 На дубочку я вродився, На дубочку й оселився. Восени я упаду Та дубочком проросту.
13 По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить.
14 Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає Хоч мороз усе побив – Його не займає.
17 Що за хатка – дивина? З скла прозорого вона. Табунцями, як у річці, Рибки плещуться в водичці.
19 Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнями в гіллі Загули, мов дзвін…
20 На одній нозі танцюю, Зовсім я не байдикую. Ти мене лиш накрути – Та в таночок знов пусти.
23 Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися.
24 Без насіння виростає І міцне коріння має. Ним їмо і хліб, і суп. Що це буде, дітки?
26 Сопе, хропе, часом чхає, Сюди-туди зазирає, На морозі замерзає, Бо одежини не має.
Немає коментарів:
Дописати коментар